Поява нового терміну «Імідж», що нині є дуже модним, не могла обійти й нашу бібліотеку. Імідж – це загальне уявлення про бібліотеку і залежить воно від щоденної праці та формується впродовж багатьох років. Сьогодні вже не стоїть питання «Чи потрібен імідж бібліотеці?». Бібліотека виробляє свій індивідуальний образ, в основі якого лежать такі цінності як інформація, культура, мистецтво, освіта тощо.
В нашій книгозбірні працює краєзнавчий куточок «Мій край, моя історія жива», де зібрано речі ужиткового мистецтва, колекцію стародавньої вишивки, ткацтва, гончарства, предмети повсякденного побуту . Саме тут проводяться уроки
народознавства, для молодших школярів. Доповненням до краєзнавчого куточка є краєзнавча картотека, папки з краєзнавчими матеріалами.
Жіноче божество – найдавніший зразок оберега, який був поширеним практично в усіх народів. Оберегом української родини здавна була лялька-мотанка. Уявіть собі побут наших предків – ні телевізорів з серіалами, ні Інтернету, ні мобільних телефонів, ні офісів, ні аеропортів – все життя будувалася на циклах природи та сільського господарства: перемога Весни над Зимою, приліт птахів, посів, розквіт природи, збір урожаю… До різних подій робилися обрядові лялечки, і кожна з них наповнювалася своїм змістом і мала своє призначення – одна лялечка спалювалася як символ очищення, а інша, навпаки, наповнювалася зерном і ставилася на чільне місце, щоб в будинок залучати добро. Слов’янські ляльки були не лише окрасою інтер’єру чи дитячими іграшками, вони завжди вважалися оберегами в побуті і в особистому житті наших предків.
народознавства, для молодших школярів. Доповненням до краєзнавчого куточка є краєзнавча картотека, папки з краєзнавчими матеріалами.
Щоб зробити дизайн бібліотеки привабливішим, працівники дитячої бібліотеки бібліограф Базир Т.М., бібліотекарі Платоненко Ю.В., Шумейко Л.Г. долучилися до виготовлення ляльки мотанки.
Сьогодні лялька-мотанка — це скоріше дань традиції, зроблена власноруч лялька зберігає позитивну енергетику свого творця і є справжнім оберегом.
Жіноче божество – найдавніший зразок оберега, який був поширеним практично в усіх народів. Оберегом української родини здавна була лялька-мотанка. Уявіть собі побут наших предків – ні телевізорів з серіалами, ні Інтернету, ні мобільних телефонів, ні офісів, ні аеропортів – все життя будувалася на циклах природи та сільського господарства: перемога Весни над Зимою, приліт птахів, посів, розквіт природи, збір урожаю… До різних подій робилися обрядові лялечки, і кожна з них наповнювалася своїм змістом і мала своє призначення – одна лялечка спалювалася як символ очищення, а інша, навпаки, наповнювалася зерном і ставилася на чільне місце, щоб в будинок залучати добро. Слов’янські ляльки були не лише окрасою інтер’єру чи дитячими іграшками, вони завжди вважалися оберегами в побуті і в особистому житті наших предків.