Семенівська районна бібліотека для дітей: Супруненко Ніна Антонівна

Супруненко Ніна Антонівна (31 травня 1953) — українська поетеса, лірик. Заслужений діяч мистецтв України. Ніна Супруненко (Ніна Антонівна Микитенко) народилася в степовому селі Новоселиця Семенівського району Полтавської області в сім’ї службовців. Дитинство надзвичайно щасливе: люблячі батьки Антон Іванович і Марія Олександрівна, старша сестра Валентина, дідусь Іван і бабуся Марія Микитенко, дідусь Олександр і бабуся Ганна Гавриляки.

У кожної людини є своє рідне гніздо, як у пташки. Те гніздо, у якому виростили і викохали нас батько і мати. І де б не були ми, та в думках, мов лелеки, линемо до отчого дому і зберігаємо свою любов до нього, і в уяві зринає образ рідної домівки, чиста джерельна вода, кетяги калини… Рідне село… Столиця нашого дитинства…

Ось рядки з її вірша про рідний край:

Не набридне мені нізащо –

Хай би тисячу літ прожила! –

Ця земля у світі найкраща,

Сад, що дід посадив край села.

… Обіймаю землю руками

І вустами цілую траву –

Я все більше люблю з роками

Рідний край. У якому живу.

Навчання в школі, заняття спортом, захоплення народним театром.

Закінчила Лохвицьке медичне училище. Працювала операційною сестрою в Полтаві. Після одруження та переїзду до Харкова – учасниця Народного театру гарнізонного будинку офіцерів. Згодом – народження сина Антона, вступ на режисерське відділення Харківського державного інституту культури.

Після закінчення працювала завідувачкою інтернаціонального відділу Палацу студентів НТУ “ХПІ”, художнім керівником, директором студентського клубу “Сучасник”. Навчалася в Київській державній академії керівних кадрів культури та мистецтва, магістратурі інституту післядипломної освіти Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди.

В 1990 році – народження доньки Олесі та вихід першої книги поезій «Дарунок долі» (Київ, “Радянський письменник”), за яку в 1992 році прийнята до Національної Спілки письменників України.

Згодом вийшли книги поезій: «Цветные сны» (Київ, 1993), «У лабіринтах болю і розлук» (Київ, 1995, 1996), «Звезда, упавшая вчера» (Москва, 1997), «На обрії душі» (Рівне, 2002), «Вітри протиріч» (Київ, 2003), «Полиновий світ» (Рівне, 2004), «Времена жизни» (Москва, 2004), «Закономерная случайность» (Харків, 2006), «Преодоление» (Москва,2007), «Межа часу» (Харків, 2007) «Оттиск ладони» (Харків, 2008), «Сонце осені» (Харків, 2008), «Вселенная» (Харків, 2008),

та дитячі книги «Сашеньке в подарок» (Київ, 2003), «Загадки для маляток» (Харків,2008).

Багато поезій Ніни Супруненко покладено на музику.

У поезії Ніни Супруненко стільки чарівливості, оптимізму, душевної теплоти, стільки гарних думок, що кожен читач знайде в них співзвучність своїм думкам і настрою. У віршах Ніни Супруненко присутня дивовижна чистота і вивершеність у змалюванні природи. Тонкі переливи її життєвих спостережень розсипані бісером у її віршах і набувають філософського звучання. Вірші Ніни Супруненко перекладено іншими мовами народів світу, друкувалися в Австралії, Вірменії, Великобританії, Білорусії, Німеччині, Польщі, США, Чувашії, але серце поетеси належить Україні:

Залишила Італію і Францію,

Монако і Іспанію – додому!

Приїхавши сюди, я мала рацію:

Тепер поїду лікувати втому

Від сервісу та розкоші

Європи.

Борщ український готувати вдома,

Вже буду я ні крапельки

не проти,

Де все таке близьке й таке знайоме!

Нагороди

В 1998 році Ніні Супруненко присуджена Почесна медаль “За кращу книгу 1997 року” Ради Міжнародного видавництва “Берегиня”.

Лауреат премії імені Олександра Олеся (1999 рік).

Нагороджена Срібним Хрестом ОБВУ Великобританії (2003), орденом Святої великомучениці Варвари (2006).

У Семенівській районній бібліотеці для дітей було проведено такі заходи: книжкова виставка "Дарунок долі", огляд літератури «Я наче зіткана з ясних пісень», літературна година «Жінка як вінок сонетів»

У Ніни Антонівни є талант від Бога – вміння і бажання писати вірші, якими вона оспівує, прославляє свою маленьку Батьківщину і тим самим несе любов і світлі почуття, до своєї України!

Нехай вага прожитих літ Легкою буде і не гне додолу, Щоб не знати Вам ніяких бід, Не мати й капельки нещастя, Щоб вистачило на сто літ Здоров’я, радості і щастя!

Це, мабуть, наш народ такий, це, мабуть, земля наша така, де народжуються такі працьовиті, добрі, творчі люди.

Нехай на усіх життєвих дорогах вас супроводжують заслужені успіхи, незрадлива фортуна, стійкий добробут, невгасима енергія. Аби у вашому житті було багато сонячних днів, світла, тепла, радості. Міцного вам здоров’я, здійснення творчих задумів і сподівань.

Про Ніну Супруненко:

Болгов, В. Хто є на Полтавщині. Видатні земляки/ В. Болгов, І. Болгов. - Київ, 2006. - 195С.
Бутенко, Є. Прозаїки і поети Семенівщини: літературний альбом/ Євген Бутенко, Микола Зінченко. – Глобинське видавництво «Поліграфсервіс», 2004. - 116 С.
Корж, М. З роду Чураївни: [Н. Супруненко]/ М. Корж // Трибуна довір’я . - 1993. - 2 червня. – С.3
Мазанько,Л. До отчого порогу: [Н. Супруненко]/ Л. Мазанько// Семенівський край. - 2009.- 6 червня. - С.4