Ромашко Зоя Петрівна майстриня амігурумі. |
Здавна,
намагаючись прикрасити свій будинок
урізноманітнити побут, люди прагнули використовувати найпростіші матеріали для поєднання нескладних форм і засобів з невибагливими візерунками, досягнувши при цьому високої майстерності. Ручне в'язання спочатку з'явилося як проста утилітарна необхідність, надалі перетворилося на справжнє мистецтво.
урізноманітнити побут, люди прагнули використовувати найпростіші матеріали для поєднання нескладних форм і засобів з невибагливими візерунками, досягнувши при цьому високої майстерності. Ручне в'язання спочатку з'явилося як проста утилітарна необхідність, надалі перетворилося на справжнє мистецтво.
Юні майстрині переймають досвід |
Техніка амігурумі (яп. 編み 包み, букв.: «В'язане-загорнуте») стала надзвичайно відомою серед нинішніх рукодільниць. Цей японський вид мистецтва виник не так давно, але японські майстри переконують, що історії амігурумі налічується кілька сотень років. З моменту появи цієї техніки амігурумі в'язалися в
якості оберегів і для дітей, сьогодні ці іграшки вважаються чудовим подарунком, який зроблений своїми руками.
якості оберегів і для дітей, сьогодні ці іграшки вважаються чудовим подарунком, який зроблений своїми руками.
Амігурумі - це маленькі м'які іграшки, які пов'язані з допомогою спиць або гачка. Середній розмір такої іграшки приблизно - 5-10 см. Найчастіше зустрічаються іграшки у вигляді звірів: зайчики, ведмедики, їжачки, мишки. Багато хто з рукодільниць в'яжуть фрукти, предмети декору, капелюшки, сумочки. Японці - пристрасні любителі різних «їстівних» амігурумі - суші, маленьких тортів, цукерок і інших смачненьких «страв».
Так цікаво в бібліотеці... |
Петелька за петельку... |
Для в'язання амігурумі потрібні: нитки, гачок і бісер (гудзики, намистини). Новачкам бажано починати в'язати амігурумі гачком, а не спицями. Нитки краще застосовувати акрилові - вони самі товсті. Приступати потрібно з найлегших схем, які складаються з декількох деталей. Початкова схема включає в себе два в'язальних елемента: повітряні петлі і стовпчики без накиду. І як тільки ви зможете в'язати ці елементи, тоді сміливо приступайте до створення амігурумі.
Щоб іграшці надати форму, використовують особливий наповнювач - комфорель або синтепух. Тут не варто економити, іграшка вийде кривої, якщо її набити тканиною.
Створювати в'язану іграшку - це задоволення, спосіб підняти настрій і присвятити себе процесу творчості. А творити для дітей та близьких - це чудово!
Майстер - клас працівникам дитячої бібліотеки. Стати справжнім другом бібліотеки, Адже самє тут можна цікаво й корисно провести свій вільний час! |