ШОКОЛАДОМАНІЯ

 11 ЛИПНЯ – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ШОКОЛАДУ (ДОВІДКА)

Історій і легенд, пов'язаних з появою шоколаду, безліч. Зараз вже ніхто не береться назвати точне місце і час його появи. Прийнято вважати, що першими доторкнулися до таємниці смаку шоколаду індіанці Майа, що мешкали на березі Мексиканської затоки, у яких був навіть особливий бог, що розпоряджався какао. Какао-боби вважалися в той час валютою, що росте на деревах.

 Історія шоколаду
 Зерна божественного плоду звалися "какаксолата"; їм приписувалися всілякі доброчинні, а часом і містичні властивості. Почасти це пояснюється тим, що давні мексиканці знайшли стимулюючі властивості шоколаду.
 Плоди шоколадного дерева мають дуже гіркий смак, і минуло чимало часу, перш ніж люди в досконалості опанували секрет приготування шоколаду. До вживання священного напою

60 років -повісті М.Носова ” Пригоди Незнайки та його друзів”

Трилогія про пригоди Незнайки була написана в 1953-65 роках минулого століття. Так вже вийшло, що кожна з книг була розрахована на більш дорослого читача, ніж попередня. Перша, «Пригоди Незнайка та його друзів», описує ідилічне життя-буття коротунів в Квітковому місті. Це дійсно ідилія, або краще сказати, утопія – дитячі проблеми і їх прості рішення. Книга хороша «від двох до п’яти», коли в саме припадають ілюстрації питань, чи можна хлопчикам дружити з дівчатками, або що таке вірші, або чому не можна брехати. Та безліч їх, таких простих для дорослих, але таких неочевидних для дітей проблем і питань – на кожен з яких книга Носова дає чітку і виразну відповідь.

Друга частина, «Незнайко в Сонячному місті», вже

розрахована на дитину дорослішу. Глави довші, питання складніші: наприклад, чому буває погано бездумних наслідків, або від чого навіть хороші, але безвідповідальні люди доставляють іншим людям так багато проблем. Незнайка з

подругою Кнопочкою і приятелем Строкатим потрапляють в Сонячне місто – ідеальний прообраз комуністичного майбутнього, де все безкоштовно, праця в задоволення, а технічні новинки приголомшують незвичного глядача. Цей візит, немов камінь, кинутий у воду, починає впливати на всіх інших коротунів, і нарешті вже треба вплив доброго чарівника, щоб все поправити. Втім, все закінчується добре.

Остання частина трилогії буде цікава вже підрослим дітям, від десяти до чотирнадцяти років, а то і старше. Багато дорослих читачі зізнавалися, що книга «Незнайко на Місяці» своїми деталями дуже неприємно втілилася для них в реальність: те,

що виглядало частиною веселих пригод казкового чоловічка,

раптово в 90-х роках прийшло в життя тільки що не буквально. Це було вже зовсім не так весело. … Цього разу Носов описує не патріархально-буколічне Квіткове місто, і не прогресивно-світле Сонячне місто: Незнайка з друзями потрапляє на Місяць, де місцеві мешканці, такі ж коротуни, побудували свого роду капіталізм. У книзі пояснюються вже не прості максимуми життя; скоріше наочно ілюструється, до чого призводить формула «товар-гроші-товар», і у що вона вироджується, якщо це нічим не обмежувати. Чому в суспільстві виникають організації, спрямовані тільки на обман інших людей. Чому в такому суспільстві є жебраки … І багато інших незручні запитання, які підросла дитина задає батькам після зіткнення з неприємними сторонами життя.

ІВАНА КУПАЛА

Івана Купала (Різдво чесного славного Пророка, Предтечі і

Хрестителя Господнього Іоанна) - одне з найпоетичніших свят українського обрядового календаря. 7 липня церква відзначає Різдво Івана Хрестителя. Ще в дохристиянську пору слов'яни відзначали свято Купайла, тобто Сонця. Шляхом злиття християнських та язичницьких традицій і утворилося свято Івана Купала. Цей день відзначається багатьма традиціями та обрядами, серед яких і пошук квітки папороті у Купальську Ніч, і пускання дівчатами їх віночків річкою, і перестрибування через купальське багаття.

Існує повір'я про цвіт папороті, котрий нібито з'являється в купальську ніч. За легендою, папороть цвіте лише одну коротку мить найкоротшої у році ночі під Івана Купала. Здобути цю квітку досить важко, оскільки її береже від людей нечиста сила. Страхітливі народні перекази про її витівки використав у своєму оповіданні «Вечір напередодні Івана Купала» видатний український та російський письменник Микола Гоголь. І повір'я, що зібрані в ніч на Івана Купала чи вранці з «іванівською» росою лікарські рослини мають особливу, надзвичайну силу. За народними легендами цілющі трави сіють русалки — потоплені дівчата, мавки — душі маленьких нехрещених дітей та інші духи природи. Вони ж доглядають за зіллям і знають, як і коли його вживати.