24 листопада - День пам’яті жертв голодомору

На десятиліття можна засекретити архіви. Можна приховати в глибинах спецсховищ викривальні документи. Можна замести сліди злочину. Можна раз, і вдруге, і втретє переписати історію на догоду диктаторів чи ідеології. Та з пам'яттю народу нічого не вдієш, вона зберігатиме правду.
Сумні події  1932- 1933 р. відтворено в книгах, документах, фотоальбомах, свідченнях очевидців.

До Дня пам'яті жертв голодомору в районній бібліотеці для дітей влаштовано виставку-реквієм «Гори священної пам’яті свіча» та проведено для учнів 7-8 класів Семенівського НВК №1 годину історичної пам’яті  «Твій біль, Україно».

Без стихії, без засухи, без війни – в самому центрі цивілізованої Європи, в Україні, яка незадовго перед цим була житницею континенту, було знищено голодом мільйони людей! Тільки дітей, зморених голодом - 3 млн. 900тис.! Ось наслідки цієї війни. І це ще не остаточний підрахунок жертв..

Наша Полтавщина була в епіцентрі цієї жахливої трагедії.

На цій горі, на пагорбі печалі?
З небес святої чистоти      
Ідуть дощі  вдовиними плачами.  
Спадає плащаницею мовчання.
І тільки дзвін волає: «не прости».  Б.Олійник

         Доля  полтавського села в 30-і роки минулого століття навіки залишилась болючою раною для України і нашого краю. На Полтавщині тоді чи не найбільше загинуло насильницькою смертю селян-трудівників.  

У селах безслідно зникали люди, поповзли чутки про людоїдство. Вулицями бродили чужі голодні люди-тіні. Знесилені, вони падали і вмирали під тинами. Спустілі хати стояли без вікон, двори поросли бур’янами. Щоб врятуватися,  люди  їхали в різні міста і краї, одні залишалися там назавжди, інші зникали безвісти..

Голодне лихоліття на Україні найбільше вразило дітей. Вони виявились найменш захищеними, не брали участі у колгоспному виробництві, а відтак, не отримували рятівних 100-300 г хліба на працюючого.

         Діти не бігають, не граються. Ноги тонесенькі, складені калачиком, великий живіт, між ними голова велика, похилена лицем до землі, а обличчя майже немає, самі зуби зверху. Сидить дитина і гойдається всім тілом: назад-вперед, скільки сидить - стільки гойдається, і безкінечно одна пісня на півголосом: їсти, їсти, їсти... Ні від кого не вимагаючи, ні від матері, ні від батька, а так у простір, у світ - їсти, їсти, їсти.            

Боже!   Що там у тебе в руці?!      

Дай мені, Боже, хоч соломинку...  

Щоб не втонути в Голодній Ріці. Тож підрости хоч би трохи.   

Світу не бачив ще білого, Боже,   

Я — пташенятко, прибите в дорозі.         

Хоч би одненьку пір'їночку дай.    

Тато і мама — голодні мерці.        

Боже, зроби, щоб їсти не хтілось!            

Холодно, Боже.       

Сніг дуже білий.      

Боже, що там у тебе в руці?..

Пам'ять про Голодомор має бути вічною, як реквієм, як пересторога  всім сущим на Землі..

Майстер-клас

 

21 листопада  до   Семенівської  районної бібліотеки для дітей на майстер - клас завітали     учні   2-го  класу Семенівського НВК №1  разом  з класним  керівником,   Оксаною Іванівною Спіранською та   шкільним бібліотекарем, Валентиною Володимирівною Вовк.
Ведуча , бібліотекар Людмила Безсмертна, представила учасникам заходу майстриню- лялькарку, поетесу, етнографа, творчу особистість Ліану Миколаївну Сіденко.
Під час майстер-класу майстриня розповіла про історію походження ляльки-мотанки і звичайно ж поетапно   показала, як зробити такий оберіг.  В ході заходу діти задавали питання, а візуалізацією розповіді слугувала  книжкова виставка «Лялька-мотанка – берегиня роду».
Ліана Миколаївна  на згадку про зустріч подарувала ляльку-мотанку учням .  Приємно, що таку ж ляльку в подарунок отримала і районна бібліотека. Тепер    куточок  народознавства поповнився  ще однією лялькою-оберегом.
Учасники  майстер-класу дізналися про те, що лялька-мотанка здавна відома як родинний оберіг, символ жіночої мудрості. Здавен - давен у кожній родині така лялька виконувала роль  берегині роду, була  символом матері-прародительниці та зв’язку між поколіннями, одна із найдревніших іграшок і сакральних (священних) істот нашого народу, якій тисячі й тисячі років. Скільки існує людство, стільки років цій іграшці, яка повинна була дитину заспокоїти, нагодувати і зберегти. Мати, залишаючи дитя, замотувала фрукти чи хліб у шматочок  тканини, прив’язувала паличку і давала, як іграшку, тому в основі ляльки — хрест. Людина вигадувала ляльку-мотанку, подібну собі, як забавку для дитини, як оберіг дому. Виготовляючи цей сакральний предмет, жінки вкладали у неї свою енергію, певні думки і побажання.  Ляльку-мотанку передавала мати дочці, коли віддавала до іншого роду, а дочка, у свою чергу, своїй дитині. Це ніби ниточка, яка зв’язувала увесь рід.
Зустріч добігала до кінця. Учасники  заходу отримали море позитиву,   хороший настрій, ділилися враженнями та говорили про наступні творчі зустрічі.

21 листопада- День Гідності та Свободи

В Семенівській районній бібліотеці для дітей було проведено патріотичну годину «Пам’яті Героїв Небесної Сотні».

Бібліотекар  Семенівської районної бібліотеки для дітей Людмила Безсмертна, ознайомила учнів із історичним та суспільним значенням Революції гідності, короткими життєписами деяких героїв Небесної Сотні,  розкрила суть подвигу Небесної Сотні. Цього дня хвилиною мовчання було  вшанувано  захисників  які полягли  захищаючи суверенітет України.
Мета заходу:  прищеплювати любов до Батьківщини, виховати патріотичну свідомість,  розвивати бажання стати гідними громадянами України.

20 листопада - Всесвітній день дитини

 Людство зобов’язане дати дитині найкраще - Декларація ООН про права дитини. Метою цієї Конвенції є встановлення стандартів для захисту дітей від зневаги та образ, з якими вони стикаються до певної міри щодня в усіх країнах. В ній беруться до уваги різні культурні, політичні та економічні особливості держав, що є дуже важливим фактором. На першому плані у цьому документі стоять права дитини.

У різних державах і регіонах світу Конвенція ООН про права дитини виконується по-різному із врахуванням особливостей та менталітету кожної держави. Але об’єднує усі держави по відношенню до дітей повага дитини, її прав та інтересів, турбота і любов.
Яка б не була розумна і талановита дитина, вона все ж потребує дорослу опіку й увагу, турботу, любов, захист і постійну підтримку.
В Семенівській районній бібліотеці для дітей до Всесвітнього  дня  дитини було організовано книжкову  виставку «На щасливе дитинство ми маємо право», для учнів 2-4 класів проведено  бесіду «Я і мої права».    Олена Вареник, заступник начальника відділу Семенівського Бюро правової допомоги Кременчуцького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги  на закінчення  провела  правовий лабіринт «Чи я знаю свої права і обов’язки».
Учасники заходу  вправно відповідали на поставлені   запитання.  Адже знаючи свої  права і обов’язки необхідно ними користуватися.