Будинок, який умів розмовляти

Привіт, друзі!

Ця книжка про те, що дива не слід шукати за далекими морями-океанами – інколи досить буває виїхати за місто, познайомитися зі статечним паном Будинком і бодай на кілька днів замешкати в ньому.   Приємного читання!

---

Микицей, М. Будинок, який умів розмовляти [Текст] : повість / М.Микицей ; худож. Т. Копитова. – К. : Грані – Т, 2012. – 65 с. : ілюстр.

---

Ідея розмов між дитиною і будинком не нова, але зрозуміло, що це прийом, і лише від автора залежить, як вона буде втілена. І, на жаль, не можу сказати, що цього разу втілення було вдалим.
Даринка-Жаринка разом із батьками мешкає у місті, та якось приїздить в гості до пана Будинка, з яким швидко знаходить спільну мову і починає з ним товаришувати. Будинок може уособлювати казкаря і дорослого, але цей образ видається мертвим, він постійно повчає героїню, а його казки надто моралістичні.
Казковий пан Будинок протистоїть віртуальній реальності, бо, наприклад, любить вишиті серветки і скатертини, запашну

День Державного прапора України

      В  бібліотеці для дітей  у читальному залі — для учнів 1-4 класів, читачі прослухали розповідь про історію Державного Прапора Ук­­раїни, дізнались, що він був затверджений у 1992 році. Його кольори символізують чисте, безхмарне небо (синій колір) та широкі поля зрілої пшениці (жовтий колір). Офіційним днем народження прапора вважається 23 серпня.

 Радимо прочитати:

Чугуєнко, М. В. Моя Україна [Текст] : ілюстр. енцикл. для дітей. — Х. : Ранок : Веста, 2008. — 128 с. : ілюстр. — (Я пізнаю світ).

Сокол, А. В. Моя країна Україна [Текст] / А. В. Сокол, О. М. Ко­нечна ; ред. О. Б. Коваленко ; худож. О. Мяснікова, Л. Зотова. — Чернігів : Деснянська правда, 2004. — 65 с. : ілюстр. — Бібліогр.: с. 64.

Свята моєї Батьківщини [Текст] : дит. календар ілюстр. / М. Шкода ; худож. О. Аль­брехт. — Донецьк : БАО, 2006. — 175 с. : ілюстр.

ЯК З 'ЯВИЛОСЯ МОРОЗИВО

Довідкове бюро

Про історію появи морозива ходять цілі легенди. 

Існує версія, що перші згадки про морозиво з’явилися ще за часів імператора Нерона. Він наказував своїм слугам приносити гірський лід і змішувати його з фруктами. За іншими відомостями, морозиво з’явилося в часи правління китайського імператора Танга, який мав свій метод приготування сумішей з молока та льоду.

Звідси напрошується висновок — найбільш вірогідно, що в Європу морозиво привезли саме з Китаю. 

Легенда розповідає, що привіз рецепт небачених доти ласощів зі Сходу італійський мандрівник і письменник Марко Поло. Для охолодження їх використовували не лише сніг, а й селітру. Дуже скоро морозиво почало з’являтися на столах аристократів, хоч на той час воно було дуже дорогим. Рецепт зберігався у суворій таємниці, тож для тих, хто вперше куштував його, морозиво здавалося справжнім дивом. 

Перший Спас (Маковій, Медовий Спас)

 14 серпня — перший Спас. У народі свято має безліч назв: Перший Спас, Медовий Спас, Мокрий Спас, Медолам, Проводи літа, Спас на воді, Спасівка, Маковій, Лакомка, Медове свято, Бджолине свято. Це — перше з трьох свят вересня, які присвячені Спасителю, Ісусу Христу. Повна церковна назва — «Походженням чесних древ чесного і животворящого Хреста Господня».

 1 серпня (за старим стилем) православною церквою відбуваються два торжества, різні за своїм походженням: Походження чесного і животворящого Хреста Господнього, і свято Всемилостивого Спаса та Пресвятої Богородиці.
Виникнення цього свята пояснюється тим, що жаркими серпневими днями Константинополь страждав від спеки і від поширення великої кількості різних хвороб. І щоб хоч якось допомогти жителям, встановився звичай виносити з храму святої Софії частинку хреста, на якому був розіп’ятий Ісус. Це робили з метою освячення всього міста. У цей день і до сьогодні з церкви, за традицією, виносять Хрест Господній і здійснюють хресний хід, щоб освятити місцевість і тим самим запобігти поширенню епідемій, які в давнину були звичайними для цієї пори року.