Ти відомий
сьогодні кожному –
Не ім'ям своїм,
а бідою.
Тою вулицею
порожньою
Понад
прип'ятською водою...
Мій Чорнобиль!
Зелений пагорбе!
У якому ти жив
сторіччі!
Запеклись
перестиглі ягоди,
Наче кров, на
твоїм обличчі.
(Білий І. "Ти відомий сьогодні кожному")
Скільки зламаних доль? Скільки сиріт,
що втратили батьків, скільки ненароджених дітей, скільки нових хвороб?
Чорнобиль... Це 35 тисяч забраних життів, це мільйони людей, які
постраждали від радіації. Це виведена з господарського обігу частина території
України - сільськогосподарські землі , лісові масиви та водоймища - мертва зона,
"зона відчуження" в 2712 кв.км .
Проходять роки після аварії на
ЧАЕС. А біль не вщухає, тривога не покидає людей. Ще довго ми будемо відчувати на собі наслідки трагедії, ще довго чутимемо її дзвони. Вони лунатимуть за тими, кого вже немає, кого не стане завтра, хто заплатив за чиюсь помилку своїм здоров’ям, життям. Доземно схиляємося в подяці перед ліквідаторами цієї
страшної аварії. Перед живими. Перед пам’яттю до часу померлих від радіаційного смерчу.
До цієї дати в бібліотеці для дітей проходить низка заходів, присвячених річниці трагічної дати в історії нашої країни. Це і книжкова виставки панорама «Чорнобиль - трагедія століття», тематична поличка «Чорний біль на білим цвітом», година пам’яті «Чорним днем зростання цей день – Чорнобиль», відео - презентація "Біль якому немає меж", і перегляд літератури «Чорнобиль – чорна квітка пам’яті».
У пам’яті
українського народу - це день чорнобильського лиха, болю, суму, пересторог,
забути його чи викреслити із пам’яті нації - неможливо.
Чорнобильська зона - нема там життя.
Чорнобильська зона пливе в небуття.
Одне в нас завдання - не дати нікому
Створить ще на світі десь прокляту зону.
Наш земний уклін,
довічна вдячність усім тим, хто ризикуючи своїм здоров’ям і життям, брав участь
у ліквідації наслідків аварії, відроджував і продовжує відроджувати до нового
життя обпалену радіацією землю.
