Біографія
Після повернення до України та закінчення уже в Здолбунові школи у 1988 році, впродовж року Сергій Гридін набував життєвого досвіду в слюсарній бригаді. За рік потому для нього відкрились двері економічного факультету Рівненського інституту інженерів водного господарства, який закінчив у 1994 році. Після закінчення працював за бухгалтерсько-економічними спеціальностями. Зараз працює директором Здолбунівської міжрайонної виконавчої дирекції фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Одружений, є син Сашко – 14 років.
Хобі Сергія Гридіна – літературна діяльність. Коли сину письменника виповнилось 11 років, він всіляко намагався залучити його до читання. Так з’явилась перша книга Сергія Гридіна „Федько, прибулець з Інтернету”, а згодом ще дві – „Федько у віртуальному місті” та „Федько у пошуках чупакабри”.
Адресовані ці книжки дітям від 6-ти до 14 років.
Кожного разу, беручи до рук дитячу книжку, гортаючи її сторінки, переглядаючи малюнки, а особливо читаючи текст, хочеться поринути у безтурботний світ дитинства. Далеко не всі книжки, адресовані дітям, здатні захопити дорослого настільки, щоб художній світ на час читання замінив реальний навколишній і, головне, сприймався безпосередньо, а не через призму набутого життєвого досвіду. Історія Сергія Гридіна, «Федько, прибулець з Інтернету», належить до тих книжок, які читаються від початку до кінця, «на одному диханні».
Гридін С. Федько, прибулець з Інтернету / С. Гридін. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2011. – 151 с. : ілюстр.
Письменник презентував історію двох звичайних хлопців, Сашка і Петрика, які завдяки комп’ютерному Вірусу потрапляють у віртуальний світ. Розгорнувши на сторінках книги опис подій, де героям потрібно подолати піратів, чудовиськ та голодних крокодилів, пройти відповідні рівні, щоб повернутися додому, С. Гридін запросив читачів у захоплюючу комп’ютерну гру. Паралельно читачі дізнаються й про окремі події зі шкільного життя хлопців: захоплення, друзів, однокласницю Марічку. Головні герої – ровесники маленьких читачів, тому їм близькі і добре знайомі переживання «мандрівників», бажання не йти в школу, похвалитися чимось цікавим, потрапити у справжню пригоду, розважитися, долаючи небезпеки й просто пограти у комп’ютерну гру так, щоб забути по який бік екрану ти перебуваєш…
Хто в дитинстві не мріяв про скарби? Хто не ховався від жаху під ковдру у темній кімнаті, слухаючи страшні оповідки? У кого не бігали мурашки по шкірі від передчуття зустрічі з невідомим? Це був ти? Тоді для тебе ця книга!
