Ти відомий
сьогодні кожному –
Не ім'ям своїм,
а бідою.
Тою вулицею
порожньою
Понад
прип'ятською водою...
Мій Чорнобиль!
Зелений пагорбе!
У якому ти жив
сторіччі!
Запеклись
перестиглі ягоди,
Наче кров, на
твоїм обличчі.
(Білий І. "Ти відомий сьогодні кожному")
Чорнобильська трагедія... Ось
уже 27 років дзвони
Чорнобиля стукають в наші серця. Змушують нас зупинитись і озирнутись в той
страшний 1986-й... 27 років минуло відтоді, а пам'ять наша зберігає все до найменших
подробиць, бо надто вражаючими і болючими були ці подробиці.
Скільки зламаних доль? Скільки сиріт,
що втратили батьків, скільки ненароджених дітей, скільки нових хвороб?
Чорнобиль... Це 35 тисяч забраних життів, це мільйони людей, які
постраждали від радіації. Це виведена з господарського обігу частина території
України - сільськогосподарські землі , лісові масиви та водоймища - мертва зона,
"зона відчуження" в 2712 кв.км .
Проходять роки після аварії на
ЧАЕС. А біль не
вщухає, тривога не покидає людей. Ще довго ми будемо відчувати на собі наслідки трагедії, ще довго чутимемо її дзвони. Вони лунатимуть за тими, кого вже немає, кого не стане завтра, хто заплатив за чиюсь помилку своїм здоров’ям, життям. Доземно схиляємося в подяці перед ліквідаторами цієї
вщухає, тривога не покидає людей. Ще довго ми будемо відчувати на собі наслідки трагедії, ще довго чутимемо її дзвони. Вони лунатимуть за тими, кого вже немає, кого не стане завтра, хто заплатив за чиюсь помилку своїм здоров’ям, життям. Доземно схиляємося в подяці перед ліквідаторами цієї