Мова – духовний скарб нації. Це не просто засіб людського спілкування, це те, що живе в наших серцях. Змалечку виховуючи справжню людину, кожен із нас повинен передусім створити в своїй душі світлицю, в якій зберігається найцінніший скарб – МОВА.
21 лютого 1952 року в Бангладеш
влада придушила демонстрацію протесту проти урядової заборони на використання в
країні бенгальської мови. Відтоді цей день у Бангладеш став днем полеглих за
рідну мову. Минуло багато років. Аж у жовтні 1999 року на Тридцятій сесії
Генеральної конференції ЮНЕСКО було запроваджено Міжнародний день рідної мови,
а починаючи з 21 лютого 2000 року цей день відзначають і в Україні.
За недовгий час свого існування це свято вже стало
традиційним. Це один із тих днів, коли кожен має змогу відчути себе частиною
свого великого народу, посіяти у своєму серці хоча б одну зернину любові до
рідної мови.
Усі ми повинні пам’ятати і дбати про те багатство, яке є у
кожного із нас, його ми не завжди пам’ятаємо, не завжди цінуємо, але без нього
не можемо жити. І багатство це – наша рідна мова.
У бібліотеці для дітей проведено літературний ранок "О, мово рідна, України слава" з учнями 5 - х класів Семенівського НВК № 1.
На заході діти читали вірші про мову та відгадували загадки.
Звучали пісні "Це моя Україна", "Червона калина", "Україна це ми".
Присутні переглянули мультфільм "Колискова".
Влаштовано та переглянуто книжкову виставку "Рідна мова моя, поетична й пісенна".
