В руках, що виростили хліб.
Не залишили і зернини
Ні, рід наш в горі не осліп -
Ти все згадаєш, Україно!
Згадай усе ти, щоб воздать
Близьким і дальнім людоморам.
Хоч радість легше пам'ятать.
Та треба пам'ятать і горе.
Пам'ять - нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Там багато сторінок вписано кривавими і чорними кольорами. Чорне вороння зграями ширяло над селами, заціпенілими в тяжкому смертельному сні 1933 року.
Це була безкровна, людоморська війна тоталітарної системи проти українського народу.
Війна - щоб зруйнувати віковічні основи народної моралі, витруїти в серцях людяність. І натомість посіяти в душах жорстокість, підозрілість і неміч духовну.
Вісім мільйонів зморених голодом дітей України - ось наслідки цієї війни. Цій даті присвячена історична година "Вогонь скорботи в серці навіки", яка була проведена в Семенівській районній бібліотеці для дітей з учнями 7- А класу Семенівського НВК №1 ім. М. М. Хорунжого (кл. керівник Голодний Василь Петрович).
Читали вірші про голодомор Пасько Тетяна, Ганжа Вікторія, Олексашенко Ярослав, Гезей Ольга, Мазанько Єлизавета, Дрозд Інна.
Звучали пісні:"Реквієм" Моцарта, "Молитва за Україну або Боже Великий єдиний".
Влаштовано та переглянуто виставку-реквієм "Пам'ять, закарбована у слові".
В ході заходу запалили свічку Пам'яті та вшанували хвилиною мовчання тих, хто став жертвами небаченого в історії людства голодомору.
