Будинок, який умів розмовляти

Привіт, друзі!

Ця книжка про те, що дива не слід шукати за далекими морями-океанами – інколи досить буває виїхати за місто, познайомитися зі статечним паном Будинком і бодай на кілька днів замешкати в ньому.   Приємного читання!

---

Микицей, М. Будинок, який умів розмовляти [Текст] : повість / М.Микицей ; худож. Т. Копитова. – К. : Грані – Т, 2012. – 65 с. : ілюстр.

---

Ідея розмов між дитиною і будинком не нова, але зрозуміло, що це прийом, і лише від автора залежить, як вона буде втілена. І, на жаль, не можу сказати, що цього разу втілення було вдалим.
Даринка-Жаринка разом із батьками мешкає у місті, та якось приїздить в гості до пана Будинка, з яким швидко знаходить спільну мову і починає з ним товаришувати. Будинок може уособлювати казкаря і дорослого, але цей образ видається мертвим, він постійно повчає героїню, а його казки надто моралістичні.
Казковий пан Будинок протистоїть віртуальній реальності, бо, наприклад, любить вишиті серветки і скатертини, запашну

День Державного прапора України

      В  бібліотеці для дітей  у читальному залі — для учнів 1-4 класів, читачі прослухали розповідь про історію Державного Прапора Ук­­раїни, дізнались, що він був затверджений у 1992 році. Його кольори символізують чисте, безхмарне небо (синій колір) та широкі поля зрілої пшениці (жовтий колір). Офіційним днем народження прапора вважається 23 серпня.

 Радимо прочитати:

Чугуєнко, М. В. Моя Україна [Текст] : ілюстр. енцикл. для дітей. — Х. : Ранок : Веста, 2008. — 128 с. : ілюстр. — (Я пізнаю світ).

Сокол, А. В. Моя країна Україна [Текст] / А. В. Сокол, О. М. Ко­нечна ; ред. О. Б. Коваленко ; худож. О. Мяснікова, Л. Зотова. — Чернігів : Деснянська правда, 2004. — 65 с. : ілюстр. — Бібліогр.: с. 64.

Свята моєї Батьківщини [Текст] : дит. календар ілюстр. / М. Шкода ; худож. О. Аль­брехт. — Донецьк : БАО, 2006. — 175 с. : ілюстр.

ЯК З 'ЯВИЛОСЯ МОРОЗИВО

Довідкове бюро

Про історію появи морозива ходять цілі легенди. 

Існує версія, що перші згадки про морозиво з’явилися ще за часів імператора Нерона. Він наказував своїм слугам приносити гірський лід і змішувати його з фруктами. За іншими відомостями, морозиво з’явилося в часи правління китайського імператора Танга, який мав свій метод приготування сумішей з молока та льоду.

Звідси напрошується висновок — найбільш вірогідно, що в Європу морозиво привезли саме з Китаю. 

Легенда розповідає, що привіз рецепт небачених доти ласощів зі Сходу італійський мандрівник і письменник Марко Поло. Для охолодження їх використовували не лише сніг, а й селітру. Дуже скоро морозиво почало з’являтися на столах аристократів, хоч на той час воно було дуже дорогим. Рецепт зберігався у суворій таємниці, тож для тих, хто вперше куштував його, морозиво здавалося справжнім дивом. 

Перший Спас (Маковій, Медовий Спас)

 14 серпня — перший Спас. У народі свято має безліч назв: Перший Спас, Медовий Спас, Мокрий Спас, Медолам, Проводи літа, Спас на воді, Спасівка, Маковій, Лакомка, Медове свято, Бджолине свято. Це — перше з трьох свят вересня, які присвячені Спасителю, Ісусу Христу. Повна церковна назва — «Походженням чесних древ чесного і животворящого Хреста Господня».

 1 серпня (за старим стилем) православною церквою відбуваються два торжества, різні за своїм походженням: Походження чесного і животворящого Хреста Господнього, і свято Всемилостивого Спаса та Пресвятої Богородиці.
Виникнення цього свята пояснюється тим, що жаркими серпневими днями Константинополь страждав від спеки і від поширення великої кількості різних хвороб. І щоб хоч якось допомогти жителям, встановився звичай виносити з храму святої Софії частинку хреста, на якому був розіп’ятий Ісус. Це робили з метою освячення всього міста. У цей день і до сьогодні з церкви, за традицією, виносять Хрест Господній і здійснюють хресний хід, щоб освятити місцевість і тим самим запобігти поширенню епідемій, які в давнину були звичайними для цієї пори року.

ШОКОЛАДОМАНІЯ

 11 ЛИПНЯ – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ШОКОЛАДУ (ДОВІДКА)

Історій і легенд, пов'язаних з появою шоколаду, безліч. Зараз вже ніхто не береться назвати точне місце і час його появи. Прийнято вважати, що першими доторкнулися до таємниці смаку шоколаду індіанці Майа, що мешкали на березі Мексиканської затоки, у яких був навіть особливий бог, що розпоряджався какао. Какао-боби вважалися в той час валютою, що росте на деревах.

 Історія шоколаду
 Зерна божественного плоду звалися "какаксолата"; їм приписувалися всілякі доброчинні, а часом і містичні властивості. Почасти це пояснюється тим, що давні мексиканці знайшли стимулюючі властивості шоколаду.
 Плоди шоколадного дерева мають дуже гіркий смак, і минуло чимало часу, перш ніж люди в досконалості опанували секрет приготування шоколаду. До вживання священного напою

60 років -повісті М.Носова ” Пригоди Незнайки та його друзів”

Трилогія про пригоди Незнайки була написана в 1953-65 роках минулого століття. Так вже вийшло, що кожна з книг була розрахована на більш дорослого читача, ніж попередня. Перша, «Пригоди Незнайка та його друзів», описує ідилічне життя-буття коротунів в Квітковому місті. Це дійсно ідилія, або краще сказати, утопія – дитячі проблеми і їх прості рішення. Книга хороша «від двох до п’яти», коли в саме припадають ілюстрації питань, чи можна хлопчикам дружити з дівчатками, або що таке вірші, або чому не можна брехати. Та безліч їх, таких простих для дорослих, але таких неочевидних для дітей проблем і питань – на кожен з яких книга Носова дає чітку і виразну відповідь.

Друга частина, «Незнайко в Сонячному місті», вже

розрахована на дитину дорослішу. Глави довші, питання складніші: наприклад, чому буває погано бездумних наслідків, або від чого навіть хороші, але безвідповідальні люди доставляють іншим людям так багато проблем. Незнайка з

подругою Кнопочкою і приятелем Строкатим потрапляють в Сонячне місто – ідеальний прообраз комуністичного майбутнього, де все безкоштовно, праця в задоволення, а технічні новинки приголомшують незвичного глядача. Цей візит, немов камінь, кинутий у воду, починає впливати на всіх інших коротунів, і нарешті вже треба вплив доброго чарівника, щоб все поправити. Втім, все закінчується добре.

Остання частина трилогії буде цікава вже підрослим дітям, від десяти до чотирнадцяти років, а то і старше. Багато дорослих читачі зізнавалися, що книга «Незнайко на Місяці» своїми деталями дуже неприємно втілилася для них в реальність: те,

що виглядало частиною веселих пригод казкового чоловічка,

раптово в 90-х роках прийшло в життя тільки що не буквально. Це було вже зовсім не так весело. … Цього разу Носов описує не патріархально-буколічне Квіткове місто, і не прогресивно-світле Сонячне місто: Незнайка з друзями потрапляє на Місяць, де місцеві мешканці, такі ж коротуни, побудували свого роду капіталізм. У книзі пояснюються вже не прості максимуми життя; скоріше наочно ілюструється, до чого призводить формула «товар-гроші-товар», і у що вона вироджується, якщо це нічим не обмежувати. Чому в суспільстві виникають організації, спрямовані тільки на обман інших людей. Чому в такому суспільстві є жебраки … І багато інших незручні запитання, які підросла дитина задає батькам після зіткнення з неприємними сторонами життя.

ІВАНА КУПАЛА

Івана Купала (Різдво чесного славного Пророка, Предтечі і

Хрестителя Господнього Іоанна) - одне з найпоетичніших свят українського обрядового календаря. 7 липня церква відзначає Різдво Івана Хрестителя. Ще в дохристиянську пору слов'яни відзначали свято Купайла, тобто Сонця. Шляхом злиття християнських та язичницьких традицій і утворилося свято Івана Купала. Цей день відзначається багатьма традиціями та обрядами, серед яких і пошук квітки папороті у Купальську Ніч, і пускання дівчатами їх віночків річкою, і перестрибування через купальське багаття.

Існує повір'я про цвіт папороті, котрий нібито з'являється в купальську ніч. За легендою, папороть цвіте лише одну коротку мить найкоротшої у році ночі під Івана Купала. Здобути цю квітку досить важко, оскільки її береже від людей нечиста сила. Страхітливі народні перекази про її витівки використав у своєму оповіданні «Вечір напередодні Івана Купала» видатний український та російський письменник Микола Гоголь. І повір'я, що зібрані в ніч на Івана Купала чи вранці з «іванівською» росою лікарські рослини мають особливу, надзвичайну силу. За народними легендами цілющі трави сіють русалки — потоплені дівчата, мавки — душі маленьких нехрещених дітей та інші духи природи. Вони ж доглядають за зіллям і знають, як і коли його вживати.