Максим Рильський — один з найвидатніших поетів України XX століття. У свідомості багатьох поколінь його ім'я утвердилось як ім'я поета-класика, творчість якого не втрачає свого значення з часом, бо оспівує вічні цінності: правду, любов і красу, що стали духовною основою творчості поета.
Максим Рильський народився 19 березня 1895 року в Києві, але ріс у Романівці на Сквирщині. Його батько Тадей Рильський був сином багатого польського дворянина Розеслава Рильського і княжни Трубецької, мати — неписьменна, але талановита і співуча селянська дівчина з села Романівни.
Максим Рильський (названий батьком на честь Максима Залізняка) увібрав найкращі риси вдачі своїх батьків. Як син українського дворянина-інтелігента, майбутній поет одержав домашню освіту. Він виховувався під пильним наглядом батька, який помер дуже рано (на восьмому році Максимового життя), але передав синові аристократичну культурну спадщину, почуття власної гідності і віри в себе, поєднане із скромністю. Тадей Рильський забезпечив синові і приватну гімназію в Києві з хорошими вчителями, і знання іноземних мов та культур.
Максим виростав у дворянському оточенні української інтелігенції — Лисенків, Страрицьких, Косачів, Ревуцьких. Його дитинство минало в мистецькому середовищі серед книжок та музики — з одного боку, і романівських краєвидів та сільського оточення — з другого. Змалку Максим відчував у собі хист до поетичного слова. У сім років хлопчик написав свій перший вірш «Прошак»:
Ішов прошак обідраний,
Од всіх людей обижений,
Шкода мені прошака,
Що у нього гірка доля така.
Але я проти Бога не йду,
А за старця
Молюсь і ввечері і вранці.
Віршик простий, наївний, але з нього видно, яким зростав
майбутній поет. Ці простенькі рядки сповнені співчутливості, доброти і людяності.
майбутній поет. Ці простенькі рядки сповнені співчутливості, доброти і людяності.
ПОПЕРЕДЖУВАЛЬНА ДОВІДКА
"ВЕЛИКИЙ ГРАНОСЛОВ СВОГО НАРОДУ" (УРИВОК)






