Онлайн-малювання піском

Онлайн-малювання піском
Як відомо, людина може нескінченно дивитися на кілька речей: палаючий вогонь, поточну воду, ну і на працюючого колегу. Пропоную продовжити цей скромний список, внісши в нього ще й сиплються пісок.
Ось саме на нього вам і належить дивитися в даній онлайн-Рісовалка. Вона не зовсім звичайна, тут вам доведеться створювати мальовничі абстракції завдяки нескінченно падаючому піксельному піску.
Сам процес "малювання" досить простий: все, що потрібно, - це водити мишкою на полотні. Пісок буде сипатися у вказане місце. При деякій вправності можна створювати казкові пейзажі з грядами гір і лісових пагорбів.
Функції програми:

• одинарний клік мишкою просипає вниз полотна трохи піску;
• подвійний клік мишкою вивергає нескінченний потік піску з-під курсору;
• клавіша "С" на клавіатурі змінює колір піску;
• клавіша "Е" стирає весь художньо насипаний пісок.

Вам залишається тільки приступити до оригінального процесу:

Онлайн-малювання абстракцій

Забавне онлайн-малювання для бажаючих стати абстракціоністами. Дуже здорово допомагає відволікатися від притягальних парканів та написання нехороших словосполучень на них.

Якщо в процесі створення шедевра за допомогою цього чудового програми хтось через плече здивується вашому удаваному дуракаваляніе, сміливо посилайте товариша лісом і заявляйте що більшість сучасних художників створюють свої безсмертні творіння за допомогою цієї диво-програми. І що у вас не гірше виходить, вся справа в піарі.

Горностай - цікавий зоопарк

Горностай

Горностай - довжина тіла 18-26 см. Влітку хутро бурий, взимку - чисто-білий. Кінець хвоста завжди чорний.

Біотоп проживання. Береги водойм, узлісся, вирубки, окраїни боліт.

Чим харчується. Мишоподібні гризуни, яйця, пташенята.

Сліди всіх чотирьох лапок
невеликого горностая

Екологія виду. Спосіб життя - осілий і скритний. Полювати зазвичай вночі. Добре плаває. Гон з лютого по липень. Дитинчат може бути від 2 до 18, зазвичай 6-8. Чисельність схильна до різких коливань. Хутро горностая використовується як обробний. Пишний стандарт якості хутра належить Росії. Кращі за якістю американські сорти порівнянні тільки з дев'ятим за якістю рівнем нашого стандарту.

---

Раджу прочитати:

• Горностай і заєць: бурятська казка// Умійко. - 2013. - №9. - С.6 -7
• Ласка та горностай// Умійко. - 2013. - №9. - С.3 - 5
• Цеховський, О.Ф. Україна. Живий світ[Текст]/О.Ф. Цеховська, Д.Г. Стрелков. - Х.: "Ранок", 2008. - 128 С.
• Як у горностая почорніла китичка хвостика[Текст]: якутська народна казка/ В кн. Якутські народні казки: для мол. шкільного віку. - К.: "Веселка", 1983. - С.8

Марина Павленко - сучасна українська письменниця з міста Умань

Марина Павленко народилася в 1973 році на Львівщині, в родині вчителів. Дитинство пройшло на Черкащині. Після закінчення школи навчалася в Уманському державному педагогічному інституті (нині університеті). Кілька років працювала вчителькою початкових класів в Уманський міській гімназії. Нині вона кандидат педагогічних наук, доцент, викладає сучасну українську літературу в Уманському педагогічному університеті ім. П. Тичини. Член НСПУ з 1997 р.

• Павленко, Марина Чи шкідливо ходити покрівлями гаражів?[Текст]: повість / М. Павленко. 2-ге вид., без змін. - К.: Грані - Т, 2012. - 72С., іл..

Такі звичайні-незвичайні діти, як Ромчик і Ганнуся Сойченки, є в кожній школі та майже в кожному класі. Так, їхні підручники й зошити в плямах, а руки чорні від шкаралущі молодих горіхів. Так, по дорозі до школи вони заглянуть під кожен камінчик, оглянуть кожен папірець і пообнімаються з кожним собакою чи котом, а дорогу додому скоротають по дахах гаражів. Так, їхній тато алкоголік, а мама працює одразу на кількох роботах, щоб сяк-так забезпечити сім’ю, і геть вибилася з сил... Але вони йдуть до своєї вершини. І ніщо – чуєте, ніщо! – не зупинить їх на цьому шляху.

Лауреат Всеукраїнського конкурсу на найкращі прозові твори для дітей молодшого, середнього та старшого шкільного віку «Золота лелека».

Книги уманчанки Марини Павленко ввійшли до обов’язкової шкільної програми. В усіх школах України семикласники читатимуть «Русалоньку із 7-В Прокляття роду Кулаківських» - першу книгу із тетралогії Марини Павленко. Загалом світ побачили чотири історії про русалоньку. 

• «Русалоньку із 7-В або Прокляття роду Кулаківських»; 

• «Русалонька із 7-В та загублений у часі»;

• «Русалонька із 7-В проти Русалоньки з Білокрилівського лісу»; 
•  «Русалонька із 7-В в тенетах лабіринту»

Сучасна критика порівнює з відомими у всьому світі історіями Джоан Роулінг про Гаррі Поттера. Дослідники навіть визначили жанр цих книг – краєзнавчий детектив. «Русалоньки» свого часу стали переможницями відомого конкурсу авторів «Коронація слова» і проклали широку дорогу до визнання Марині Павленко.

• Павленко, М. Русалонька із 7-В або Прокляття роду Кулаківських [Текст]:повість /М.Павленко. - Вінниця «Теза», 2012.-217 с. іл..

Таємниці, таємниці! Мабуть, Софійка їх до себе притягує. Бо ж хіба можна лишатися осторонь, коли вночі у покинутому замкові лунає музика, а порожніми залами блукає самотній привид?! Привид, що… загубився у часі...

 Що цікаво?
 Тоді приходьте до нас і візьміть ці книги.

Флеш гра "Хрестики-нулики"

Іноді так хочеться просто відпочити від великої кількості інформації в Інтернеті. І ні про що не думаючи, пограти в просту гру. 
Наприклад, "Хрестики-нулики". Пропоную Вам пограти.

Расул Гамзатович Гамзатов - знаменитий аварский поет

90 РОКІВ  ВІД дНЯ нАРОДЖЕННЯ аВАРСЬКОГО пОЕТА РАСУЛА
ГАМЗАТОВИЧА ГАМЗАТОВА 
(1923-2003)

Расул Гамзатов (8 вересня 1923 - 3 листопада 2003) - знаменитий аварский поет , письменник, публіцист, політичний діяч. До 2003 - у році видано десятки його поетичних, прозових і публіцистичних книг на аварском і російською мовами, на багатьох мовах Дагестану, Кавказу і всього світу. Перекладав на аварський мова класичну і сучасну російську літературу, в тому числі Пушкіна і Лермонтова, Маяковського і Єсеніна.

Сам Расул Гамзатов перевів на аварський мова вірші і поеми Пушкіна, Лермонтова, Некрасова, Шевченка, Блока, Маяковського, Єсеніна, вірші поетів Пушкінської плеяди, арабського поета Абдул Азіз Ходжі та багатьох інших авторів.

                      У Вікіцитати 

          Гамзатов, Расул Гамзатович

Завжди був любимо і народом, і владою.

Він завжди писав природно і людяно, гаряче і пристрасно, самобутньо і натхненно, життєствердно і багатолике, зухвало і викривально, сміливо і гнівно. 

Крім премій і нагород, влада обдаровувала його закордоннтми поїздка. Книги виходили мільйонними тиражами на десятках мов світу. Брежнєв не міг слухати «Журавлів » без сліз.

Однак, на відміну від безлічі номенклатурних поетів, Гамзатова любили і поважали не тільки влади. В останні роки він залишався чи не єдиним чоловіком, чий авторитет на Кавказі був незаперечний.

Був веселою людиною, про нього ходило безліч анекдотів, які він любив переповідати, запевняючи, що це - правда.

Помер в Центральній клінічній лікарні в Москві.

Гамзатов Р - Коли пороком хтось наділений (ст. чит.М.Ульянов зап.1976р.)

---

Інтернет посилання:

• http://rupoem.ru/gamzatov/
• http://gamzatov.ru/
• http://stihiolubvi.ru/category/classik/gamzatov-rasul
• http://rasulgamzatov90.blogspot.com/
• http://rasul.dagenergo.ru/

ІЗ КОГОРТИ СЛАВНИХ УКРАЇНОК

Натисніть
картинку

Наш бібліографічний покажчик складено на основі періодичних, довідкових видань та літератури, яка знаходиться в фондах Семенівської дитячої бібліотеки.

Якщо Ви цікавитесь долею українських письменниць, які жили в ХІХ та живуть на початку ХХІ століття, їх творчістю, звертайтесь, будь ласка, до нашої бібліотеки.

Завжди будемо Вам раді!

Класик нової української літератури (110 років в Полтаві відкрито пам'ятник І.П. Котляревському)

Ця знаменна для української культури подія, яку ще називали святом української інтелігенції, відбулася 30 серпня (12 вересня за новим стилем) 1903 року і засвідчила громадянську зрілість тогочасного суспільства. Тому що і ті часи побудувати пам’ятник українському поетові було подвигом.

Підготовка до цього тривала протягом двадцяти років, і тільки на початку 1890-х років було отримано дозвіл збирати кошти на пам’ятник у межах Полтавської та Чернігівської губерній.

Ця  подія засвідчила громадянську зрілість українського суспільства.

Щодо самого пам’ ятника Іванові Петровичу Котляревському, то, згідно з архівними документами, його побудували на громадські кошти, які збирали протягом 1895-1898 років – 11 769 карбованців 67 копійок. Постамент пам’ятника зроблено із